Дііндолілметан (ДІМ) 200 мг, Haya Labs, DIM - 60 капс

ЕФЕКТ ВІД ПРИЙОМУ

• Потенційна протиракова та протизапальна дія.
• Регуляція Естрогену.

ПРИНЦИП ДІЇ

3,3'-Дііндолілметан (DIM) — це біологічно активна сполука, що утворюється в організмі при розщепленні індол-3-карбінолу (I3C), який міститься у хрестоцвітих овочах (таких як броколі, капуста та цвітна капуста). Значна частина досліджень зосереджена на потенційних хіміопревентивних властивостях DIM, особливо щодо гормонозалежних типів раку. DIM -  це добавка з потенційним впливом на гормональний метаболізм, запалення, захист клітин, онкопрофілактику.

Потенційні Переваги для Здоров'я DIM
Ключові напрямки досліджень, пов'язаних з користю DIM для здоров'я, включають:

1. Модуляція Метаболізму Естрогену

DIM є предметом активного вивчення як модулятор метаболізму естрогену. Ця дія вважається однією з найважливіших для його потенційної користі, зокрема у контексті профілактики раку, чутливого до гормонів.

• DIM може впливати на профіль естрогенів у сечі, сприяючи збільшенню гідроксилювання естрогенів по позиції 2 : утворення 2-OHE1 (2-ідроксіестрону) та співвідношення 2-OHE1 до 16-альфа-гідроксиестрону (16α-OHE1). Вважається, що це зрушення метаболізму естрогенів на користь 2-гідроксиметаболітів асоціюється зі зниженим ризиком гормонозалежних видів раку (наприклад, раку молочної залози, шийки матки та ендометрія).
• У пілотних клінічних дослідженнях за участю жінок у постменопаузі з раком молочної залози в анамнезі, добавка DIM призводила до значного підвищення рівнів 2-ОНЕ1 та співвідношення 2-OHE1 / 16α-OHE1.
• Дослідження за участю носіїв мутації BRCA (з підвищеним ризиком раку молочної залози) показали, що річне застосування DIM асоціювалося зі значним зменшенням кількості фіброгландулярної тканини на МРТ, що є одним із факторів щільності молочної залози.

У чоловіків є попередні дані, що DIM може впливати на Androgen-/Estrogen-рецептори у моделях простати

2. Протипухлинна Активність та Хіміопрофілактика

DIM виявляє біоактивність, що має відношення до інгібування канцерогенезу на різних стадіях — ініціації, промоції та прогресування.

• У доклінічних моделях (на клітинних культурах та тваринних моделях) DIM демонструє здатність інгібувати проліферацію ракових клітин (молочної залози, простати, товстої кишки, шийки матки та підшлункової залози) та викликати їх апоптоз (запрограмовану загибель).
• DIM також може впливати на ангіогенез (формування нових кровоносних судин, необхідних для росту пухлини), інгібуючи його.
• Ці результати підтверджують раціональність дослідження DIM як хіміопревентивного агента або допоміжного засобу для запобігання рецидиву пухлини.
   

3. Анти-запальна, антиоксидантна та цитопротекторна дія

• Систематичні огляди зазначають, що DIM та I3C мають здатність інгібувати запальні сигнальні шляхи (наприклад, NF-κB), активувати антиоксидантні механізми (Nrf2) у доклінічних моделях.
• Така дія може означати, що DIM допомагає зменшувати оксидативний стрес, ушкодження ДНК та запальні зміни — що потенційно корисно для багатьох станів (метаболічних, онкологічних, репродуктивних).

Важливо підкреслити що, незважаючи на обнадійливі доклінічні та пілотні клінічні дані:

Більшість інформації щодо механізмів дії та ефективності DIM походить з лабораторних (доклінічних) досліджень або невеликих пілотних клінічних випробувань. Необхідні більші рандомізовані дослідження для підтвердження клінічної значущості виявлених змін метаболізму естрогенів та для оцінки впливу DIM на кінцеві клінічні результати.

Нещодавно (2023 р.) RCT дослідження показало, що прийом DIM (75 мг/добу) у пременопаузальних жінок не значно збільшив бажане співвідношення метаболітів естрогену, але призвів до статистично значущого зниження відсотка жирової маси тіла порівняно з плацебо. Це натякає, що DIM може мати роль у підтримці метаболічного здоров’я, хоча дані дуже попередні.

Практичні висновки

• DIM може бути розглянутий як потенційна додаткова нутрифункція для підтримки гормонального здоров’я, анти-запальної дії і метаболічного балансу — але не як основний терапевтичний засіб.
• Типово використовують дози в дослідженнях ~ 75–200 мг/день  — але оптимальна доза не встановлена.
• Варто ставитися реалістично — це не гарантія лікування, і ефект може бути помірним і залежати від багатьох факторів (харчування, стан здоров’я, генетика, інші речовини в дієті).